ГлавнаяРегистрацияВход



Познавательный клуб "12 друзей"
Рабами нас делает нежелание осознать происходящее.
Вторник, 12.12.2017, 19:53
 
Приветствую Вас Гость | RSS

 
 Главная » 2012 » Ноябрь » 27 » Платформа Відродження та Єднання (Глава 1-1.1 [1-4 перешкоди] )
20:02
Платформа Відродження та Єднання (Глава 1-1.1 [1-4 перешкоди] )
Глава 1.Короткий перелік та аналіз дев'яти основних перешкод на шляху розвитку України.

Дехто каже: фундаментальний корінь всіх причин, що призвели до теперішніх проблем України, є її головні історичні проблеми: те що територія нашої країни, дуже часто була роз'єднаною під різними імперіями та різними релігіями. 
     Я згодний, що території України часто були роз'єднанні, довго знаходилися в складі різних імперій, зокрема останньої Радянської, і це все це разом, має серйозний вплив на теперішню самоідентифікацію наших громадян, на їх національну самосвідомість.           
     Проте я серйозно вважаю, що сьогодні, в 20 річчя України, спиратися лише на це твердження, як на головне та начебто єдино вірне в аналізі всіх проблем та їх наслідків для сучасної України - все одно, що людині в 33 роки скиглити та скаржитися на свою долю іншим людям : 
« - Мовляв в школі, мої однокласники частенько знущалися наді мною, і через сукупність психологічних та фізичної травми, як результат зараз я не маю власного будинку та крутого автомобіля, або високої посади чи власного бізнесу».
     Нам всім треба вже припинити скиглити та озиратися назад, а просто пам’ятаючи минуле переступити через цей поріг та з розумом йти далі. То все ж було в минулому, і історії нам вже ніколи не змінити. Досить битися головою об стінку та проклинати свою долю. Настав час дивитися в реальний корінь проблем сьогодення та почати впливати на їх розв’язання.
    
1.1. Основними перешкодами на шляху розвитку України, є ряд інших основних проблем, котрі, звісно, одним своїм кутом пов’язані із сумною історією України, але ні в’язкому разі не є аксіомою, того в якому стані зараз знаходиться наша країна - Україна.
Жодну з цих перешкод, чи проблем насправді не можна поставити вище іншої, бо всі вони є тісно взаємопов’язані.
    
   - Першою з ряду таких основних перешкод є - Світогляд(менталітет).

< Першим ворогом українського народу є складений за багато століть світогляд «маленької» людині. Зараз не будемо говорити про причини − а поговорімо про наслідки. Що ми маємо?
 а). Відсутність протестних дій: сучасна людина в більшості своїй пасивна, живе як раб, і погоджується із своєю участю (мириться з корумпованою владою, не створює страйкові комітети, не вимагає від влади відставки тощо).

 б). Складні відносини між людьми − як відсутність гуманітарного досвіду в житті.

 в). Труднощі колективних дій: відсутність місцевих громад за місцем проживання, як соціальної бази для самоорганізації населення та розвитку територіальних громад в цілому.

Уявіть собі державу, у якої є 46 мільйонів «маленьких» українців і державу, у якої 46 мільйонів Громадян. Велика різниця, як кажуть світочі науки під назвою «Держава і право». > 


     Всилу українського менталітету, у нашого народу сильно ослаблена національна солідарність! Тому відразу пригадуються повість, великого українського кінорежисера, письменника, сценариста та художника Олександра Довженко «Україна у вогні».
     Ця повість була написана в 1943 році, і Сталін заборонив друкувати та екранізувати її тоді. В цій повісті знаходиться ключ до розуміння всіх наших проблем, навіть сьогодні у 21 столітті. Тому маю привести тут малесенький уривок котрий і розкриває той ключ - розмова двох німецьких офіцерів про українців:
          — Їх не можна підкорити. їх треба знищити. «Не передушивши бджіл, не їсти меду», — як казав їхній король Данило в XIII столітті.
       
        — О!
       
        — Але, Людвігу, ти мусиш знати: у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди, навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту... Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників... От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного.
        
         — Йа фатер! Ми будемо нищити їх, лише по-скільки кожний солдат мусить убить ворога, і позбавить честі ворогиню. Я зрозумів тебе. Дальше вони самі будуть нищити один одного! Я розділю їх, куплю, розбещу!
        
         — Я бачу, хлопчику, тебе дечому навчили. Їх треба розбити, поки вони не очухались од своїх помилок. Якщо ж не встигнемо — ми пропали.
        
         — Фатер, я їх озброю! Я дам одному брату зброю, другому ні, от вони й вороги до смерті!
***

< Світогляд формується інститутами суспільства та влади. Суттєве значення для формування світогляду є люстрація. >

        - Другою з ряду таких основних перешкод є люстрація, точніше її відсутність. За період з 1991 року по 2010 у нас не було проведено, ні м’якої, ні жорсткої люстрації. Саме через це наша країна має зараз шалене відставання в розвитку громадянського суспільства (економіки та того, що звуть демократією), від таких своїх сусідів як Польща чи Чехія.
    Адже при владі в Україні залишаються люди, пов’язані з партійною номенклатурою радянського союзу та ті, хто були пов’язані з КДБ. А зараз вони тісно пов’язані з олігархічно-клановими структурами вже України. Якщо хтось досі, може не знає - олігархи виникли не сьогодні, і не в 90роках, а як спадок часів радянської системи. І не треба будь-ласка, казати мовляв: «- та олігархія була ж ще за царя…». Бо соціалістичний, нібито, устрій совєтів мав би знищити це явище на корні, але натомість підтримував його у зародкову стані (партійні місцеві та державні лідери), коли совок впав - зародок поліз на свободу.
     Про люстрацію, її види та наслідки в інших пострадянських державах було вже дуже багато сказано, написано та знято передач, тому я не буду тут розписувати про неї. Повторюсь лише в одному - якби у нас була люстрація, то зараз би ми мали при владі, значну частину політиків-патріотів та значне пробудження національної свідомості у переважної кількості громадян.
     Але зараз, станом на 2011 рік, ставлення до люстрації набуває скептичного забарвлення. І на жаль тут дійсно так, через те що постають питання: «- Кого, і за якими критеріями сьогодні люструвати? За якою схемою?». Адже, щиро кажучи, зараз люструвати треба всю ВРУ, як і  КабМін, як і Адміністрацію Президента, і його самого. Та мабуть і його попередників… Ви думаєте вони всі погодяться на це очищення???
     Проте питання люстрації не знімається, і залишається актуальним, адже не зробивши цього в 90 роках, ми дозволили колишнім совковим владоможцям та тим, хто були з ними пов’язаними залишитися у керма нової незалежної держави. Тож як наслідок олігархія квітне та процвітає. Можна додати лише одне люстрацію має робити не влада, бо то вже є щось схоже на політичні репресії. Люстрацію має робити Народ! Як саме? А ось вже як це, може бути лише так, щоб це не походило на охлократію - про це дещо далі (Див. Частину ПВЄ№2, Глава «АВДГУК»).  
    
- Третьою основною перешкодою України на її шляху в майбутнє є корупція та хабарництво, і це дуже тісно пов’язано з проблемою №2. 
А все тому що у нас досі відсутні реально діючі закони, за порушення яких чиновник неминуче опиняється за гратами, не залежно від свого рангу та того, хто його друг, кум чи сват. А також у нас досі не має обов’язкового - для державного чиновника всіх рангів - декларування не лише доходів, але й що набагато важливіше - видатків, не лише його, а й всіх його родичів!!!
     А чи можна в нашій країні вести легальний та успішний бізнес без надання хабарів державним чиновникам, точніше не виконання їхньої такси? (з цього походить перешкода №4). 
Корупція (від лат. corrumpere — «розтління») — термін, означаючий, зазвичай, використання посадовою особою своїх владних повноважень, і наданих довірених йому прав в цілях особистої вигоди, що суперечить законодавству та моральним установкам. Це зловживання службовим положенням, дача хабара, отримання хабара, зловживання повноваженнями, комерційний підкуп, або будь-яке інше незаконне використання фізичною особою свого посадового положення всупереч законним інтересам суспільства та держави, в цілях отримання вигоди у вигляді грошей,  цінностей, іншого майна або послуг майнового характеру, інших майнових прав для себе чи для третіх осіб незаконне надання такої вигоди вказаній особі  іншими фізичними особами; а також скоєння вказаних дій від імені або в інтересах юридичних осіб. Найбільш часто термін застосовується по відношенню до бюрократичного апарату, політичної еліти та суддів.
     Розв’язання проблеми корупції не вигідно олігархам та їх кланам, котрі з’явилися у нас, в основному з пропилу совка. Згідно макроекономічним та політ економічним дослідженням, корупція є значною перепоною на шляху до економічного зростання та розвитку, що здатна поставити під загрозу будь-які перетворення.
     Корупція існує, на жаль, і в економічно розвинутих демократичних державах, але це не причина щоб не розпочинати у нас в Україні серйозну боротьбу з нею. Реальний початок руйнування основ корупції почнеться, коли наші громадяни зрозуміють банальність « - даючи хабара ти ллєш воду на коріння великого корупційного дерева!»
     Ще не менш важливішим для початку змін є прихід до влади нової політичної еліти, котра готова реально підтримати свій народ, так би мовити, паралельно зверху та служити йому на благо своєї країни - почати займатися реальною ліквідацію вожаків корупції, а не пошуком цапів-відбувайлів. Необхідно займатися пошуком та усуненням реальних причин появи проблеми, а не марно  боротися з її наслідками!

      - Четвертою основною перешкодою України на її шляху в майбутнє є те, що в країні за 20 років незалежності, насправді ніколи не було справжньої ринкової економіки, як це є у західних країн, наприклад ЄС.
І ця проблема дуже тісно пов’язана з перешкодою № 2 та №3. 
     
Вагомий аспект ринкової економіки – це конкуренція. Економічна свобода є передумовою конкуренції, змагань за можливість швидше та вигідніше реалізувати свій товар, або послугу. А одними з основних рис ринкової економіки є повна адміністративна незалежність та самостійний вільний вибір свого постачальника сировини та споживачів продукції.
      Наша економіка і надалі залишається не прозорою та не відкритою, відповідно - не привабливою для іноземних інвесторів. Головна причина того - у нас бізнес і влада досі лишаються не відокремленими. Що вже й казати, коли тендер, або право купівлі державного підприємства чи нерухомості виграє зять, чи родич президента, або міністра, чи якогось з функціонерів владної партії. (По аналогічній же причині зараз відбувається не виправданий ріст цін на продукти харчування. Адже власниками крупних фірм посередників, ті, хто накручує ціну, є ті, хто має зв’язки у владі).     
     Вести у нас дуже вдалий бізнес, без сприяння влади не можливо. Ні для кого не є таємницею, що зараз в нашій країні - коли ваш чесний та легальний бізнес починає приносити мільйони, чи сотні тисяч - він вже перестає бути тільки вашим. На місцевому рівні відбувається копіювання дій вищих чиновників місцевими, тільки тут виграють ті, хто пов’язані з місцевою владою. Вона диктує свої умови, своїх постачальників та інше.
     З цією перешкодою ( №4) пов’язано також - зростання % тіньової економіки та низький рівень закордонних інвестицій в нашу економіку, вихід іноземних фірм з нашого ринку.

     Наша верхівка, що обвішала себе награбованими коштовностями, молиться в храмах на телекамери, а повернувшись до владних кабінетів, пестить «дикий капіталізм, заснований виключно на сатанинських принципах: жадібності, заздрості, марнославстві, несправедливості, брехні, підлості, підступності, лицемірстві. Збагачення здійснюється за рахунок і на шкоду ближнім своїм, тобто на зло їм!». В умова існуючої фінансово-економічної системи - підприємець, що прокидається, зранку вже має чітко думати - кого, і в якій кількості, він сьогодні «має взути», адже саме від цього залежить добробут його родини. Тут і застосування хімікатів для вирощування с\г продукції та приготування продуктів харчування, а також застосування різних «маркетингових» ходів та акцій що вводять людей в оманну, аби втюхати свою не якісну продукцію. А економіка це спосіб задоволення суспільством своїх потреб, і тому є похідною від моральних засад. В нашому суспільстві існує чітко сформований шаблон-стереотип для виживання. 
     Грозити пальчиком та просити цього лікаря чи таксиста - не робити так - все одно що обіцяти золото скаженій собаці яка женеться за вами. Даремна справа запрошувати їх на лекції, щоб пробудити їх свідомість та совість!
     Громадянського суспільства це - багатогранний алмаз-економіка одна з його граней! Тобто має бути задіяний постійний об’єднаний комплекс дій. І так як економіка пов’язана з усім, що ми робимо впродовж всього свого життя. - Має бути створено таку фінансово-економічну систему (кластер чи суспільство) де люди котрі живуть за принципом «- Не обманиш, не проживеш!» просто не матимуть можливості існувати, бо в тому суспільстві таких «громадян» «виділятимуть» та «дискваліфікуватимуть» - назавжди! Фінансово-економічна система в котрій головне кредо підприємців, лікарів (а також інших учасників) простих споживачів
буде НЕ: - Набити кишені грошима, обдуривши своїм фальшивим товаром ближнього». Суспільство де чинити за принципом «- Не обманиш, не проживеш!» - буде просто не вигідно, адже тоді людина точно втратить засоби до існування, і буде ігнорована громадою - які б важливі послуги та товари ця людина не надавала би. Я НЕ ГОВОРЮ ЗАРАЗ ПРО НАУКОВУ ФАНТАСТИКУ!!! 
Всі ці економічні моделі для суспільства реально розписані, існують навіть приклади - як то КУРІТІБА чи ВЬОРГЛЬ! Але про це не розповідають чомусь - в інститутах та школах…

     Метою бізнесу повинен бути не надприбуток заради особистого збагачення, а особисто для підприємцю головною цілю має бути досягнення вищої рівня корисності та авторитетності, перед своєю громадою - виражено турбота про людей шляхом надання їм, перш за все, робочих місць і чесної, справедливої заробітної плати. Тож економіку треба поставити з голови на ноги. 

      А конкуренція, у стосунках підприємців має бути, але обов’язково чесною!
Банальний приклад: - згадайте настояну економічну гру «Монополія», котра чітко відображає принципи та правила сучасної фінансово-економічної системи… В Монополію виграє той хто: - раціонально використає стартовий капітал, доб’ється банкротства інших гравців та отримає собі всю їх власність…

Продовження...

Категория: Платформа единения | Просмотров: 337 | Добавил: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
 
 
Категории раздела

Поиск

Календарь
«  Ноябрь 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архив записей

Наш опрос
Оцените наш сайт
Всего ответов: 64

Мы в соц. сетях




Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Free counters!

 

© 2017, http://club12.at.ua/
Бесплатный хостинг uCoz