ГлавнаяРегистрацияВход



Познавательный клуб "12 друзей"
Рабами нас делает нежелание осознать происходящее.
Вторник, 17.10.2017, 13:19
 
Приветствую Вас Гость | RSS

 
 Главная » 2012 » Ноябрь » 27 » Платформа Відродження та Єднання (Глава 4.5 - «Принципи нової політичної системи» [ п. 7-12] )
19:05
Платформа Відродження та Єднання (Глава 4.5 - «Принципи нової політичної системи» [ п. 7-12] )
 7. Принципи самоврядування в межах принципу розподіленого суверенітету.

Самоврядування будується на принципі субсидіарності. Це означає, що на більш високому рівні вирішуються тільки ті питання, які не можливо вирішити на нижчому рівні. Державна влада має вищі від самоврядування повноваження лише в питаннях територіальної цілісності, стратегічного розвитку країни, збереження-розвитку культурної ідентичності.
Принцип розширення прав знизу – конституційна основа субсидіарності. Це означає, що органи місцевого самоврядування можуть видавати правові акти, які регулюють відносини в сфері конституційного права. Якщо такі правові акти розширяють або посилюють права, свободи чи гарантії, то ці правові акти мають визнаватися джерелом регулювання конституційних правовідносин.

8. Принципи «Стратегічної влади» в межах принципу розподіленого суверенітету.
В новій Конституції має бути описаний новий тип влади – стратегічна, тобто інша, ніж судова, виконавча і законодавча. Стратегування – спосіб багатомірного (багатофокусного) управління, коли враховують довгострокові стратегії різних зовнішніх стратегічних гравців і на противагу їм пропонують та впроваджують свої стратегічні кроки.
Принцип системності стратегування.
Стратегування може бути ефективним не в разі існування стратегій чи стратегічних органів, а за умови наявності складної і розгалуженої системи розробки та впровадження довгострокових стратегій, застосування стратегічних сценаріїв дії влади та використання стратегічної гри та контргри в різних стратегічних сферах політики та економіки.
Система трирівневого стратегування.
В країні має бути створено трирівневу систему стратегування
– набір інститутів, процедур, взаємозв’язків з виконавчою владою, що дозволяє здійснювати стратегування.

Стратегування повинно мати три пов’язані рівні:
1) громадсько-політичне стратегування (розробка політичної публічної загальнонаціональної Стратегії, яка показує час в 10-20 років та місце країни на цей час серед стратегій зовнішніх гравців, які значно впливають на неї – складається з різних стратегічних планів, призначена для широкої громади та бізнесменів);
2) інституційне стратегування (Інститут Стратегування та інші інститути, до компетенції яких має бути віднесене стратегування сценарне та ігрове, тобто більш складніші стратегії щодо конкретних сценаріїв та стратегічних ігор влади, наприклад, в сфері закупки енергоносіїв, інновацій, інформатизації тощо – для консультації органів влади у її повсякденній роботі та для перспективного програмування);
3) елітне стратегування, що відбувається на «стратегічні раді» – ще більш складна стратегія на більш довгий термін, яка є принципово не публічною і часто відомою для дуже небагатьох навіть з представників влади. На «стратегічній раді» також заключається і перезаключається «пакт еліт» – принципи, на яких побудована Конституція.
1 та 2-й рівень описується в Конституції тільки з точки зору загальних принципів. 3-й рівень може не описуватися, але його існування – предмет «пакту еліт», який заключається незалежно від Конституції, але впливає на її принциповий зміст.
Принцип «компетентної демократії» реалізовується шляхом поєднання інституційного та елітного стратегування. Стратегування не є безпосередньо демократичним інструментом влади. Принцип «компетентної демократії» означає розмежування в стратегу ванні двох традиційних підходів у політиці – оптиматів та популярів. Популяри беруть участь на першому рівні стратегування. Оптимати беруть участь на другому рівні стратегування. На третьому рівні стратегування діє вузький прошарок еліти з дуже вузькими повноваженнями – стратегування щодо вічності і цивілізацій планети. Можна назвати їх обраними /divабо ще якось романтично. Але без них не можна обійтись, якщо ми прагнемо бути лідерами у світі.
Принцип різного рівня громадського контролю для кожного рівня стратегування. Це означає, що тільки перший рівень стратегування є повністю публічним і підлягає повному громадському контролю. На другому рівні використовуються не публічні стратегії і громадському контролю підлягають тільки обставини їх розробки та впровадження – кадрова політика, обсяг фінансування, оцінка результативності постфактум.
Для другого рівня стратегування характерна обмежена публічність або відстрочена публічність. На третьому рівні, що виходить за межі публічних інститутів, контроль за вузьким колом еліти, що здійснює елітне стратегування, здійснюється елітою взагалі.
Вплив цього третього рівня стратегій відбувається винятково через входження людей, що є носіями складних багатомірних стратегій, в конкретні владні інститути. Фактично третій рівень – це організація закритого елітарного типу: відкриті і зрозумілі цілі, але складні та закриті
стратегії їх досягнення.
Така організація не є масонською в повному розумінні слова, тому що її члени діють публічно, не переслідують ніяких таємних цілей. Публічне стратегування контролюється громадськістю змістовно і повністю. Інституційне стратегування контролюється
громадськістю на рівні організації структур та на рівні цілей, щодо яких діє принцип відкладеної (відстроченої) публічності. Елітне стратегування контролюється громадськістю на рівні основних
трьох цілей (збереження територіальної цілісності, культурної ідентичності, світове лідерство країни) та на рівні персонального складу, який є публічним.
Конституцією регулюється публічне стратегування в частині, що відноситься до функцій стратегічної влади, робота Стратегічного інституту – окремим законом, елітне стратегування законодавчо не регулюється.
Відповідно в Конституції змінюється розуміння функцій Президента. Прем’єр-міністр повинен отримувати всю повноту виконавчої влади, а Президент стає основою влади стратегічної.
Принцип цілісності стратегії – стратегія є єдиною і цілісною на кожному з рівнів1.

Принципове розуміння стратегії кожного нижчого рівня
відбувається на наступному. Інституційна стратегія дозволяє зрозуміти на іншому рівні публічну стратегію. А елітна стратегія дозволяє зрозуміти на іншому рівні інституційну
стратегію.

Створення цілісності на кожному рівні стратегування є окреме завдання при розробці Конституції. Щодо першого рівня (громадсько-політичне стратегування) цілісність стратегії означає: стратегія як документ розробляється публічно з залучення широкого кола партій, експертів, активної громадськості, підтверджується Президентом як обов’язкова до впровадження всіма органами влади. В Конституції має бути передбачено механізм корекції Програми Уряду та тематичних урядових програм щодо Загальнонаціональної Стратегії.

Щодо другого рівня (інституційне стратегування) цілісність стратегії означає:
професійно розроблені стратегії (щорічні послання Президента мають статус стратегічних
і обов’язкові до впровадження в Програму Уряду, тематичні урядові програми та закони Парламенту; сценарії та ігри інститутів використовуються в поточній роботи як стратегічні інструменти; тематичні стратегії можуть розроблятися різними інститутами і в разі їх підтвердження Президентом вони обов’язкові до впровадження).
Третій рівень (елітне стратегування) є справою вузького кола еліти, що спрямована на збереження територіальної цілісності, збереження та розвиток культурної ідентичності, світове лідерство в розвитку країни – над іншими стратегіями, програмами, Конституцією, уявленнями решти політиків та громадян (стратегія за цивілізаційним рахунком).
Таким чином всі вищеописані принципи та підходи мають бути предметом «пакту еліт», який заключається до змін в Конституцію. Відтак Конституція має розроблятися всією українською елітою, а прийматися на всенародному референдумі. «Пакт еліт» може змінюватися за спеціальною процедурою на «стратегічній раді», яка збирається поза Парламентом періодично або позачергово у випадку конституційної чи іншої кризи в країні. На цих зборах приймають різні стратегічні рішення, в тому числі – рішення про зміни до Конституції. «Стратегічна рада» – не інституційне утворення іншого змісту, ніж загальнонаціональний круглий стіл. Це утворення, де говорять про принципи розвитку країни, взаємодії еліт, стратегії третього рівня, а не про інтереси окремих політичних сил. Політичний торг на «стратегічній раді» заборонено.

9. Принципи Законодавчої влади в межах принципу
розподіленого суверенітету.
Принцип захисту прав та свобод громадян, а не інтересів влади в законотворенні.
Принцип устремління до прямої демократії.
Принцип пріоритету самоврядування та послідовного дотримання субсидіарності в законотворенні.
Принцип домінування стратегічних підходів в законотворенні.
Принцип безпосереднього представлення публічного інтересу громадян в кризових ситуаціях – «бути над сутичкою».
Принцип публічності та громадського контролю за діяльністю Парламенту та кожного депутата зокрема.
Принцип застосування експертного знання (обов’язковості експертизи, щодо якої передбачено бюджетне фінансування на тендерній основі).
Принцип публічного лобіювання на основі закону та відмови депутатів від лобіювання.
Принцип невтручання фракцій та партій Парламенту в діяльність виконавчої влади через своїх представників в Уряді.

10. Принципи Виконавчої влади в межах принципу розподіленого суверенітету.
Принцип розмежування політики і управління в коаліційному Уряді – представники партій працюють як управлінці і виконують програму Уряду. Обмежені політичні функції має вузький визначений перелік осіб.
Принцип розмежування влади та бізнесу.
Принцип програмної роботи (власне Урядової Програми) та наступності рішень виконавчої влади.
Програмний принцип розвитку за публічними критеріями, що не зводиться до економічного зростання та збагачення (тобто має бути чітко визначено, за якими критеріями та як ми взнаємо, що ми розвиваємось).
Принцип дерегуляції бізнесу:
один вид діяльності – не більше одного дозволу.
Принцип застосування зовнішнього експертного
знання на основі цільових витрат бюджету на зовнішнє консультування Уряду на тендерній основі.
Принцип публічності та громадського контролю за діяльністю Уряду.
Організаційний принцип публічності – не статусна (публічна, з вільним доступом, з відкритим підбором запрошених, рівне право усіх на виступ) комунікація в процесі громадських слухань та інших публічних акцій.

11. Принципи роботи Судової влади в межах принципу
розподіленого суверенітету.
Правова держава за Конституцією означає верховенство права. Право є співвідношення волі різних
осіб, корпорацій та держави, що в принципових положеннях визначається Конституцією, а в розширеному змісті – Судом. Закон є юридичне потвердження соціально-економічних відносин в громадянському суспільстві. (Тому протиправний і незаконний – нетотожні поняття). Отже верховенство права означає:
– право захищається судовою владою, оскільки права перелічені в Конституції не є вичерпними і не
суперечать іншим невід’ємним правам людини;
– загальновизнані принципи і норми міжнародного права є складовою частиною правової системи України;
– в разі більш ширшого тлумачення невід’ємного права людини судом, ніж в Конституції або інших законах, діє право;
– Конституція має найвищу юридичну силу над іншими державними законами та нормами як документ права, а не тільки як закон.
Принцип «подолання правом обмеження закону».
Верховенство права для Суду означає наступне. Суд захищає право, а не закон. Винятково закон використовується Судом у ситуації, яка дозволяє однозначне її тлумачення на основі цього закону.
В ситуації, яка не може бути однозначно витлумачена на основі закону чи в разі суперечки між законами, Суд приймає рішення на основі правової оцінки ситуації.
Принцип «справедливості».
Суд захищає право слабкого, а не сильного. Суд захищає суперечку прав на основі закону та розуміння Судом справедливості, яка викладається в мотивувальній частині рішенні
суду.
Принцип «верховенства права» щодо типології прав.
Конституція розрізняє природні, громадянські та надані права (соціальні гарантії). Природне право вище, ніж будь-який закон. В разі суперечки громадянських права чи свободи і закону, Суд стає на сторону права чи свободи і виносить окрему ухвалу щодо цього закону зі зверненням до Верховної Ради. Суд не захищає соціальні гарантії як такі, а лише законну форму їх надання чи скасування.
Принцип «незалежності Суду».
Судді при здійсненні правосуддя незалежні. Рішення Суду має бути скасовано вищою інстанцією, якщо буде доведено, що воно приймалося шляхом тиску, підкупу або при інших обставинах, що мають незаконний характер.

12. Принцип пропорційної виборчої системи щодо
Верховної Ради та місцевих рад.
Принцип партійної суб’єктності в пропорційній виборчій системі. Пропорційна виборча система означає відповідальність партій за виконання своїх програм, тобто суб’єктами виборчого процесу є винятково партії, а не блоки і не громадські об’єднання. Блоки не є соціально ефективними щодо творення успішних програм, виконання цих програм та відповідальності за їх невиконання.
Принцип програмної роботи партій.
 Партійні програми – є основний механізм роботи партій в Парламенті.
Партійні програми не повинні працювати в Уряді.
 Партії роз’яснюють свої програми перед виборами, а партії, що пройшли в Парламент звітують перед виборцями щорічно за виконання Програм.
Наприклад, партії подають короткий звіт (до 10 сторінок) про роботу в друкованому вигляді та проводять публічні слухання, де більшість виступів мають бути від виборців, що не є членами партій.
Принцип зворотного зв’язку влади з виборцями.
Партії, що пройшли в Парламент, мають організувати громадські приймальні по всій території України.
Принцип розмежування впровадження партійних програм та Урядової програми.
Члени тих чи інших партій в Уряді виконують Урядову програму, а не партійні програми.
Нинішня Конституція не є соціально ефективною,
оскільки:
1. Консервує ситуацію «конституційної анархії» навіть за умов прийняття змін щодо реального самоврядування.
2. Консервує ситуацію «стратегічної неадекватності» та пов’язану з нею ситуацію «зовнішнього управління країною».
3. Робить недієвим самоврядування навіть після його детального опису в Конституції, оскільки діє принцип домінування трьох гілок влади щодо будь-яких повноважень самоврядування, і «народ як джерело влади» – залишається декларативним принципом.
4. Застосовує повсюдно в тексті старе розуміння принципу «стримувань і противаг» як лише в органах влади безвідносно: до самоврядування, до інфраструктур, до зовнішніх міжнародних структур, що мають стратегічний вплив на державні рішення.
5. Не містить поняття «стратегічна влада», не описує систему стратегування як набір механізмів та процедур.
6. Не містить принципів дії та цілей законодавчої та виконавчої влади.
7. Не розповсюджує верховенство права на принципи судової влади.

Нинішня Конституція є теоретично застарілою, соціально неефективною в ситуації зовнішнього управління країною, не дозволяє відповідати на світові виклики, веде до знищення культурної ідентичності України, її асиміляції, наприклад, в Європейській спільноті. Нинішню Конституцію не може бути змінено, вона має бути повністю переписана наново на нових принципах.
Часи простого влаштування політичної системи минули. Світ став складним, багатовимірним. Країна вже перебуває в ситуації «зовнішнього управління» світових центрів стратегічного управління. Відтак політична система нашої країни має теж стати складною, інакше країна в найближчому майбутньому не зможе зберегти ні свою цілісність, ні свою культурну ідентичність, ні вийти з ситуації «зовнішнього управління», не кажучи вже про неможливість стати світовим лідером.
Викладені тут принципи фактично змушують українську еліту перейти до принципової розмови – або підтримувати викладені тут принципи і впроваджувати їх в новій Конституції, або критикувати, пропонуючи інші принципи, які знову ж впроваджувати в іншій Конституції. Еклектика та компроміс інтересів як механізм побудови Конституції більш не пройде.
Ігнорування елітою підходу до зміни політичної системи на основі принципів призведе до того, що хід часу зруйнує культуру, країна втратить цілісність,а така еліта піде у історичне забуття.
Категория: Платформа единения | Просмотров: 308 | Добавил: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
 
 
Категории раздела

Поиск

Календарь
«  Ноябрь 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архив записей

Наш опрос
Оцените наш сайт
Всего ответов: 63

Мы в соц. сетях




Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Free counters!

 

© 2017, http://club12.at.ua/
Бесплатный хостинг uCoz